- грамотний
- —————————————————————————————гра́мотнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
грамотний
Смотреть что такое "грамотний" в других словарях:
грамотний — а, е. 1) Який вміє читати і писати. || у знач. ім. гра/мотний, ного, ч. Той, хто вміє читати і писати. 2) Який уміє граматично правильно писати. || У якому немає граматичних і стилістичних помилок. 3) перен. Який володіє необхідними відомостями з … Український тлумачний словник
епіграмотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
грамітний — а/, е/, зах. Грамотний, письменний … Український тлумачний словник
грамотність — ності, ж. Абстр. ім. до грамотний … Український тлумачний словник
грамотно — Присл. до грамотний 2), 3) … Український тлумачний словник
напівграмотний — а, е. Не зовсім грамотний; малограмотний. Напівграмотна людина. || Відсталий у культурному аспекті; малоосвічений, малокультурний … Український тлумачний словник
освічений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II а, е. 1) Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2) у чому, заст., рідко. Обізнаний. •• Осві/чений абсолюти/зм політика ряду європейських… … Український тлумачний словник
письменний — а, е. Який умів читати, писати; грамотний. || у знач. ім. письме/нний, ного, ч.; письме/нна, ної, ж. Грамотна людина … Український тлумачний словник
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
грáмотність — рос. грамотность англ. literacy абстрактний іменник до грамотний. 1. Уміння читати і писати. 2. Володіння необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в певній галузі, справі. грáмотність комп’ютерна … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
